Буркун (рос. донник аптечный) Melilotus officinalis (L.) Pall.

Зустрічається по усій території колишнього УРСР вздовж доріг, на перелогах та межах, рідше — як бур'ян серед зернових культур та на луках. У цій траві містяться: кумарин (речовина з приємним запахом), кумарова та мелілотова кислоти, білок, летка олія, вітаміни С, Е, каротин, жироподібні та інші речовини. У науковій, медицині застосовується зовнішньо як подразнюючий відтяжний засіб — буркуновий пластир (зелений пластир), крім того, всередину як відхаркувальне, сечогінне. Експериментальними та клінічними дослідженнями доведено, що його кумарин пригнічує нервову систему, діє наркотично, протисудомно, а у хворих на лейкопенію, яка спричинилась внаслідок променевої хвороби, кумарин викликає збільшення кількості лейкоцитів, головним чином за рахунок гранулоцитів, та в меншій кількості — лімфоцитів.

У кінці квітування в надземній частині накопичується до 45 % мг вітаміну Е. В гомеопатії препарати з буркуну застосовуються при головних болях та гіпертонічних нездужаннях. В болгарській народній медицині — для зміцнення нервової системи та як відхаркувальне. У народній медицині України вживають чай з буркуну, окремо або в суміші з іншими рослинами для лікування кашлю, лихоманки, емболій, закупорки кровоносних судин частинами, тромбозів, інфаркту міокарда, як потогінний та молокогінний засоби, при клімактерії, безсонні, гіпертонії, невралгіях, печінкових та ниркових коліках, при запаленні яєчників.

У буркуні, крім кумарину, та мелілотину, є ще дикумарол, який знижує в'язкість крові, усуває тромби в судинах після припинення крововиливів, а також в судинах, які виникають пр,и захворюваннях на тромбоз. Але застерігаємо: при вживанні надмірних доз чаю з буркуну виникає погане самопочуття, в сечі з'являється кров, утворюються крововиливи під шкірою: Тому вживання препаратів з буркуну треба здійснювати під наглядом лікаря, час від часу здавати кров на аналіз. Якщо кількість протромбіну впаде нижче норми, лікування буркуном треба припинити.

На 1 склянку окропу беруть 20 г буркуну, настоюють 15 хвилин. Для збільшення грудного молока рекомендується випивати по 1 столовій ложці такого чаю тричі на день. А як болезаспокійливий засіб — по 3 столових ложки 4—5 разів на день. Є ще інший буркун, який квітує не жовтими квітками, а білими, буркун білий, він використовується для лікування лихоманки, сухотки спинного мозку, водянки, порізів. Свіжі молоді листки буркунів вживаються для салатів, юшок, окрошок, квіткові грона та листки у засушеному вигляді використовують як запашну зелень для заправки компотів, для галушок і вареників, щоб покращити смакові якості та надати їжі лікувальних властивостей. Салат картопляний з буркуном. 250 г картоплі, 30 г молодого листя буркуну, 25 г зеленої цибулі, 55 г сметани, або 28 г соняшникової олії. Картоплю зварити, нарізати скибочками, посипати сумішшю нашинкованих буркуну і цибулі, залити олією або сметаною.

Салат з буркуном. 30 г молодого листя, 30 г зеленої цибулі, 60 г свіжих огірків, половину яйця, 25 г сметани або майонезу. Огірки нарізати тоненькими шматочками, посипати нашинкованими буркуном та цибулею, прикрасити шматочками звареного яйця, подаючи на стіл, полити сметаною або майонезом.

Порошок з буркуну. Висушені в затінку листочки та суцвіття розтерти на порошок в ступці, просіяти через сито. Використовувати для присмачування юшок, салатів або м'ясних страв. Для ароматизації компоту порошок або сухі суцвіття та листочки наприкінці приготування в марлевому мішечку опускають у компот на 2—3 хвилини. На 2 літри компоту беруть 3 чайних ложки порошку або 1 столову ложку суцвіть та листочків.